-
1 infatuate
vзапаморочити голову; звести з розуму; звабити; захопити* * *I = infatuated II vзвести з розуму; сильно захопити -
2 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
3 Обезумлять
обезумливать, обезумить кого збавляти (сов. збавити) розуму кого, позбавляти (сов. позбавити) розуму кого, зводити; звести з розуму кого. -
4 derange
v1) розладнувати, сплутувати, доводити до безладдя, розстроювати2) розладнати психіку, звести з розуму3) турбувати; відволікатиsorry to have deranged you — даруйте, що відірвав вас від справ
* * *v1) розстроювати; сплутувати, призводити до безладу2) розладнувати психіку, зводити з розумуto become (mentally) deranged — збожеволіти
3) турбувати, відволікати ( від справ) -
5 loco
1. n1) амер. астрагал (отруйна трава)2) вет. отруєння астрагалом3) (скор. від locomotive) локомотив2. adjбожевільнийto go loco — з'їхати з глузду, здуріти
3. vзводити з розумуloco citato — лат. у наведеній вище цитаті; у процитованому уривку
* * *I n; амер.1) = locoweed2) вeт. отруєння астрагаломII a; амер.божевільний, схибленийIII v; амер. IV скор. від locomotive I -
6 crack
1. n1) тріск2) ляскіт (батога)3) удар (грому)4) розм. ляпас, лящ5) тріщина; щілина; розколина6) розм. крадіжка із зломом7) злодій-зломщик8) розм. спроба, експеримент9) амер. дотепна репліка; саркастичне зауваження10) недоумство11) балаканина12) pl розм. новини13) заст. хвастощі14) амер. світанок2. adj розм.чудовий, першорядний, шикарний; знаменитий3. advз тріском, з різким звуком4. v1) шуміти; тріщати; клацати, ляскати (батогом)2) пролунати3) розколювати; розбивати4) розколюватися; тріскатися5) ламатися (про голос), уриватися6) розм. красти із зломом7) здуріти, збожеволіти8) підірвати (репутацію)9) балакати; розпускати плітки10) хвастати11) розм. розгадати, розкритиto crack a record — побити (установити) рекорд
5. intcrack! down it came! — тарах!, усе пропало!
* * *I [krʒk] n2) різкий звучний удар; ляпас3) тріщина; щілина, розпадина4) ламкий голос ( у хлопчика)5) що-небудь чудове, відмінне, першокласне (гравець, спортсмен, кінь)6) жapг. крадіжка зі зломом; злодій-зломщик7) cл. спроба, проба, експеримент8) aмep.; cл. дотепна репліка; саркастичне зауваження9) cл. пунктик, легке божевілля10) дiaл., aмep. балаканина, жвава дружня розмова11) aмep. світанок (тж. crack of dawn)13) момент, митьII [krʒk] aчудовий, першокласний; знаменитийIII [krʒk] advз тріском, з різким уривчастим звукомIV [krʒk] v1) здіймати шум, тріск; клацати, ляскати ( хлистом)2) розщеплювати; спричиняти розтріскування; тріскатися, давати тріщину3) розколювати, розбивати ( різким ударом)4) перебороти, здолати6) відкупорювати, відкоркувати7) жapг. вчинити крадіжку зі зломом; зламати (тж. to crack open)8) cл. звести з розуму, довести до психозу; збожеволіти9) cл. підірвати (репутацію, довіру)10) aмep.; cл. (on) доводити, переконувати11) дiaл., aмep. базікати, торохтіти; плескати язиком; хвастати12) cпeц. крекінгувати ( нафту)V [krʒk]int тарах! -
7 raving
1. n1) звич. pl марення, маячня, галюцинації2) шаленство; ревіння (бурі)2. adj1) маячний, маревний2) який марить3) буйний, несамовитий, нестямний4) розм. карколомний; нечуваний, небачений; незрівняннийraving beauty — красуня, яка може звести з розуму
3. advбуйно, несамовито* * *I [`reiviç] n1) pl марення; незв'язна мова; галюцинації2) шаленство; ревіння ( бурі)II [`reiviç] a1) маячний, маревний; який марить2) буйний, шалений3) потрясаючийIII [`reiviç] advбуйно, несамовито -
8 crack
I [krʒk] n2) різкий звучний удар; ляпас3) тріщина; щілина, розпадина4) ламкий голос ( у хлопчика)5) що-небудь чудове, відмінне, першокласне (гравець, спортсмен, кінь)6) жapг. крадіжка зі зломом; злодій-зломщик7) cл. спроба, проба, експеримент8) aмep.; cл. дотепна репліка; саркастичне зауваження9) cл. пунктик, легке божевілля10) дiaл., aмep. балаканина, жвава дружня розмова11) aмep. світанок (тж. crack of dawn)13) момент, митьII [krʒk] aчудовий, першокласний; знаменитийIII [krʒk] advз тріском, з різким уривчастим звукомIV [krʒk] v1) здіймати шум, тріск; клацати, ляскати ( хлистом)2) розщеплювати; спричиняти розтріскування; тріскатися, давати тріщину3) розколювати, розбивати ( різким ударом)4) перебороти, здолати6) відкупорювати, відкоркувати7) жapг. вчинити крадіжку зі зломом; зламати (тж. to crack open)8) cл. звести з розуму, довести до психозу; збожеволіти9) cл. підірвати (репутацію, довіру)10) aмep.; cл. (on) доводити, переконувати11) дiaл., aмep. базікати, торохтіти; плескати язиком; хвастати12) cпeц. крекінгувати ( нафту)V [krʒk]int тарах! -
9 infatuate
I = infatuated II vзвести з розуму; сильно захопити -
10 loco
I n; амер.1) = locoweed2) вeт. отруєння астрагаломII a; амер.божевільний, схибленийIII v; амер. IV скор. від locomotive I -
11 Кант, Іммануїл
Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.[br]Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін. -
12 нет
1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.* * *1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гмау меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є
\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
2) част. ніа [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
ника́к \нетт — см. никак
3) в знач. союза ні\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
4) в знач. сущ. нема́є, нема́на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
-
13 панлогізм
ПАНЛОГІЗМ ( від грецьк. παν - все; λόγοζ - думка, слово) - абсолютизація розуму, раціонального мислення в пізнанні, духовній сфері, світі людини, яка поширює його на світ у цілому. П. - характерна риса багатьох філософських вчень від давньогрецьк. до класичної нім. філософії. Найповніше П. виражений у філософії Гегеля, який створив цілу систему П. В пізнанні П. виявився у надмірному піднесенні логічного мислення за рахунок чуттєвого пізнання, інтуїції тощо. В духовній сфері П. проявився у намаганні звести зміст всієї духовної культури до пізнання. В онтологічному сенсі П. - перенесення розуму зі "світу людини" на увесь об'єктивний світ, що спричинилося до ідеалістичних тлумачень останнього. Загалом П. діє в чотирьох сферах: пізнанні, духовній культурі, світі людини та світі як цілому. Його подолання відбувається у зворотній послідовності. Виникнення "філософії позасвідомого" (Шопенгауер, Гартман) знаменувало відмову від П. в широкому розумінні слова. Критика П. у світі людини яскраво виявилася у відкритті й осмисленні глобальних проблем, низки проблем, пов'язаних із "кризою раціональності", що призвело до переоцінки різних видів духовної культури, посилення уваги до позалогічних компонентів знання, "неявного знання" та ін.М. Вулатов -
14 banana
n1) бот. банан (плід і дерево)2) розм. блазень, клоун, комік* * *n1) бoт. банан; банан ( плід)2) cл. блазень, клоун, комік3) cл. ніс4)to get /to go/ bananas — cл. сказитися, здуріти
to drive smb bananas — звести кого-небудь з розуму
-
15 banana
-
16 безумный
безрозумний, безумний, божевільний, навіжений, навісний, навісноголовий, шалений, безтямний. Б-ым сделать - обезумити, з розуму звести.; -но - безумно, божевільно, шалене[о].* * *1) ( сумасшедший) божевільний; причи́нний2) ( безрассудный) безу́мний, божеві́льний; ( неистовый) шале́ний, навіже́ний, безтя́мний, несамови́тий, навісни́й3) ( чрезвычайный) божеві́льний, страше́нний; надзвича́йний, фантасти́чний -
17 обращать
обратить1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -1) повернутий, повернений, звернений;2) ужитий;3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].* * *несов.; сов. - обрат`ить1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти\обращать просты́е дро́би в десяти́чные — мат. перетво́рювати (оберта́ти) прості́ дро́би на (в) десятко́ві
5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти
См. также в других словарях:
позводити — джу, диш, док., перех. 1) Звести вниз усіх чи багатьох. 2) Допомогти встати, піднятися; підвести всіх чи багатьох. 3) Спорудити, збудувати все чи багато чого небудь. Позводити палаци. 4) Привести, зібрати з різних місць в одне всіх чи багатьох.… … Український тлумачний словник
зводити — зводжу, диш, Пр. 1. Звести когось вниз, допомогти зійти вниз. 2. Відправляти в інше місце, в інший бік. Зводити з путя (збивати з правильної дороги); Зводити з розуму (доводити до божевілля); Зводити на слизке (підводити когось); Зводити курок… … Словник лемківскої говірки
